І шиї - як волові...

А я лежав, лежав,

Чого не пив, чого я не їдав!"

На річ його Мужик так нищечком шептав:

"Здоров'ячко трудами наживають,

А лежні й під млином згнивають".

ТРИ ЯБЛУНІ

Три Яблуні росли; заспорили про них;

Той каже: лучче та, де листя найкругліше;

Той спорить - лучча та, де гілечки довгіші;

А я сказав до них:

Найлучча, хлопці,

Де яблучка солодші!

ПАНСЬКИЙ КІНЬ

Хома кричав до кума:

"Дивись, як панський Кінь із жиру розіграв!.."

А Кінь, ухоркавшися, дума:

"Не грав би я, якби батіг не підганяв".

Халяндри Циганча скакало:

Не танців Циганча, а хліба забажало!

ДВА ЗАЙЦІ-ПРИЯТЕЛІ

Раз Заєць в тенета попав;

А Заєць-друг його в сім горі утішав...

Охотник в лісі закричав -

Приятель Заєць драла дав!

Втікаючи ж сказав:

"Пора мені втікати,

Тобі ж, з приязнію, все легче умирати".

Таких до гемона я зрів

Приятелів.

ЩАСТЯ ТА НЕЩАСТЯ

З Нещастям Щастя раз ділилось:

Нещастя вибрало надію в ділежі,

А Щастя - весілля, лежні;

Нещастя, як під льодом рибка, билось

І на кінці покою дотерпілось.

А Щастя швидко розорилось, -

Усе сплило, мов снилось...

КЛИМ І ЙОГО КОБИЛА

Клим одноокої кобили не любив

Та друге око їй раз, бивши, загубив.

Що ж з того? Те, що більш не їздив, а ходив,

А Кобилча на поводі водив.

Який же чорт його на зле надоумив!

ЙОЛОП КЛИМ

На Шкапу йолоп Клим розжився;

А в Клима ні зерна - не тілько вівсеця -

Немає ні стебла соломи, ні сінця.

Мій Клим подумав і вмудрився:

Хотів Кобилку Клим не їсти приучить,

І Шкапа мусила постить.

Деньок не їла - ослабіла;

На другий день ступить не вміла;

На третій - на ноги присіла;

А на четвертий - околіла...

Клим шкуру обідрав

Та кумові казав:

"Якби моя кобила,

Ще п'ятий день перепостила,

То не кормившись би возила".

АНДРІЙ

Андрій купив собі суконця на сіряк,

Та, щоб кравцям, бач, грошей не давати,

Затіяв шити сам, а лучче той п'ятак,

Що мав кравцеві дать, про нужду приховати.

От краяти почав та ізчекрижив так,

Що хоть пиши пропала вся сукнина!

Вже рад би мій Андрій, щоб вийшла хоть свитина!

Уп'ять за ножиці: общикав, общипав,

Що вже й штани з сукна насилу б ізібрав,

Якби шматочки позшивав.

Які ж штани з кусків? Подумав, погадав,

Та із сукна вершок на шапку настачав.

Бач, пожалів Андрій кравцеві заплатить,

Та замість сіряка став шапочку носити,

А шапці наготи одній же не прикрити, -

Так він у шапочці та на печі сидить.

БОРЩ

Явдоха борщ варила,

Та, щоб смачніший був, - аж тричі посолила.

Насипала в обід, насипала, та ба..

Аж Борщику ні в рот: солоний, як ропа!

Не знали гості всі - чи їсти, чи дивиться!

Не диво: тричі борщ солити не годиться.

БАЙКИ

Давно, давно Езоп байки писать начав,

Осміював звіряк, над миром глузував,

Кричав на гріх зо всеї мочі

І пальцем тикав людям в очі.

А що ж він викричав? Не став гусак орлом,

Не заревів ведмідь волом,

Не привикає вовк до сіна,

Не вижав патоки із хріна;

Не надовбив ума Максимові в маслак,

Не вкоротив рогів у Сидора на лобі,

Не відірвав хвостів в відьом та в вовкулак...

Грішить хрещений люд без каяття й при гробі!

Та нащо ж я байки пишу ще, неборак?

Та так!

ГРОМАДА

У Марковім садку свиня діру пробила

І ввесь садок порила,